Чопська
міська рада

Офіційний веб-сайт

Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell)

0

Картопляна міль – небезпечний карантинний шкідник,який пошкоджує рослини з родини пасльонових (картоплю, баклажани, томати, тютюн, перець, паслін, дурман). Батьківщина картопляної молі-Південна Америка, звідки шкідник розповсюдився на всі континенти. В Україні картопляну міль вперше виявили в 1980 році в Криму. Пізніше вогнища картопляної молі з’явилися в інших областях України. На сьогодні картопляна міль поширена в Донецькій, Запорізькій, Одеській, Харківській та Херсонській областях.

Картопляна міль – невеликий метелик, розмах крил 10-16 мм. Передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, із темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами. Задні крила світло-сірі,однотонні, по ширині майже рівні з переднім. Яйце овальне, розміром 0,8 мм перламутрово-біле. Гусениця 8-13 мм завдовжки. Забарвлення її варіює від бруднувато-кремового, рожево-білого до зеленуватого. Лялечка коричнева, завдовжки 5,5-6,5 мм, знаходиться у коконі сірувато-сріблястого кольору, завдовжки до 10 мм.

Зимує гусінь останнього віку в рослинних рештках,сховищах або ґрунті. Поколінь 4-5. Плодючість – до 200 яєць. Метелики вилітають в кінці квітня-травні (1-2 години на світанку і після заходу сонця). Вдень сидять з нижнього боку листків. Яйця метелик відкладає групами або поодиноко на листки, черешки, стебла, бульби, ґрунт, а в сховищах – у вічка бульб картоплі. Відроджені гусениці активно пересуваються і до початку мінування ткнуть невелику павутину для схованки. Утворюють міни на листках та стеблах. Вражені бульби проточені ходами, заповнені екскрементами діаметром 2-3 мм, стінки вкриті павутинкою. Згодом в різних схованках сплітають кокони. Через 3-4 дні перетворюються в лялечки. Життєвий цикл від яйця до виходу імаго – 22-30 днів літом і до 2-4 місяців зимою.

Шляхи розповсюдження: в усіх стадія розвитку бульбами картоплі, або пошкодженими плодами інших пасльонових культур. Основним способом поширення шкідника є перевезення і висаджування заселених бульб.

Screenshot_20210531-224310_Samsung Internet

Фітосанітарні заходи: основні фітосанітарні заходи полягають у проведенні ретельного огляду продовольчої та насінневої картоплі, обстеженні 3-х км зони навколо первинних пунктів ввезення імпортної рослинної продукції візуально та за допомогою феромонних пасток (з розрахунку 1 пастка на 5 га). Заходами, які запобігають поширенню шкідника є:

- зберігання картоплі за помірних,несприятливих для розвитку молі температурах;

-скошування і знищення бадилля картоплі за 5-7 днів до його засихання;

- швидке і ретельне збирання і вивезення бульб з поля;

- застосовування впродовж вегетації дозволених для використання в Україні інсектицидів.

Провідний та Головні спеціалісти-державні інспектори відділу
фітосанітарних заходів на кордоні
ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області
Михайловська Ю.В., Граб Л.М., Штилиха М.І.