Щороку 24 жовтня відзначають Всесвітній день боротьби з поліомієлітом (World Polio Day). Цей день заснований за ініціативи міжнародної неурядової організації Rotary International, щоб привернути увагу світової спільноти до проблеми захворювання на поліомієліт та завершення більш як 30-річної боротьби за викорінення цього небезпечного захворювання на всій планеті. Попередити ж цю недугу можна за допомогою вакцинації.
Поліомієліт – це друге після віспи тяжке інфекційне захворювання , до ліквідації, якого приступило все світове співтовариство. У 1988 році ВООЗ прийняла рішення ліквідувати цю інфекцію на земній кулі. І застосування живої вакцини за останні 15 років дало можливість звільнити від поліомієліту три частини світу: Європу, Америку та Західно-Тихоокеанський регіон. Однак вірус продовжує циркулювати в Азії та Африці, звідки може бути завезеним у благополучні регіони, у тому числі й до нас. Поліомієліт, який спричинюють «дикі » поліовіруси, сьогодні на території України не реєструється, оскільки з 2002 року весь Європейський регіон вважається вільним від їх циркуляції. Водночас існує постійна загроза завезення «дикого» поліовірусу на територію Європи, у тому числі і в Україну, з тих регіонів, де він продовжує циркулювати і спричинювати це тяжке захворювання. За даними ВООЗ ендемічними з поліомієліту у світі залишається 4 країни (Індія, Пакистан ,Афганістан, Нігерія). Проте активні спалахи поліомієліту спостерігаються в Сенегалі, Мавританії, Анголі, Малі, Чаді, Сьєра Леоне, Гвінеї, Ліберії, Буркіна Фасо, Камеруні.
Ймовірність захворіти на цю тяжку недугу існує у разі нехтування нескладними засобами профілактики.
Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, яке характеризується враженням сірої речовини мозку з розвитком гострих в’ялих паралічів кінцівок, обличчя, тулуба.
Вірус стійкий в зовнішньому середовищі ( в воді зберігається до 100 діб, в випорожненнях до 6 місяців, на овочах, фруктах може зберігатись до 3-4 місяців), добре переносить заморожування, висушування. Гине вірус при дії ультрафіолетового випромінювання, кип’ятіння, дезінфікуючих засобів.
Джерелом захворювання являються хворі на поліомієліт і носії вірусу.
Від хворої людини вірус виділяється з фекаліями, в яких міститься значна концентрація збудника: може досягати 1 млн. інфікуючих доз в 1 грамі випорожнень. Він міститься також в слизі носоглотки. Таким чином, існує два шляхи передачі вірусу: повітряно-крапельний (вірус потрапляє від хворого до здорового при чиханні, кашлі) і більш значимий шлях – фекально-оральний : через питну воду, харчові продукти, особливо погано вимиті овочі і фрукти. Найбільшу небезпеку являють собою сухофрукти і горіхи, які використовуються в їжу без спеціальної обробки, при цьому спеціалісти вважають, що навіть при недостатній термічній обробці вірус може вижити. Тому компот із сухофруктів, який містить вірус поліомієліту, може представляти небезпеку. Крім цього, їжа може забруднена мухами.
Інкубаційний період (термін від зараження до прояви перших симптомів) – від 3 днів до місяця, частіше 2 тижні. Вірус проникає в кишечник, де активно розмножується на слизьовій оболонці, потім потрапляє в кров , звідки переноситься у всі органи і системи, переважно в спинний мозок, інколи в головний мозок, вражаючи не тільки їх клітини, але і нерви, які відходять від них У переважній більшості поліомієлітом хворіють у дитячому віці.
Поліомієліт належить до тих інфекційних захворювань, які відомі людству здавна. Поки не з’явилася вакцина проти цієї інфекції, захворювання становило для дітей серйозну загрозу, оскільки зумовлювало великі епідемії. Відомо, що у довакцинальний період близько 40 відсотків хворих на поліомієліт ставали інвалідами. Достатньо високою була й смертність від цієї хвороби – близько 10 відсотків.
На початку перебігу хвороба має симптоми гострої респіраторної інфекції, спостерігаються катаральні явища, підвищення температури тіла. Коли температура тіла знижується , може навіть скластися враження , що дитина вже одужала. Однак, через кілька днів може розвиватися гострий млявий параліч кінцівок. Це проявляється у тому, що прокидаючись уранці, дитина не в змозі піднятись на ніжки(так звані «ранні паралічі»).Відновлювальний період може тривати більше року. В багатьох випадках функції важко вражених м’язів повністю не відновлюються і тоді наступає інвалідність.
Найдієвіше профілактика – це щеплення.
Найефективнішим засобом профілактики поліомієліту є вакцинація, яку практикують у світі понад 40 років. Нині в багатьох країнах продовжують використовувати живу поліомієлітну вакцину Завдяки їй вдалося подолати тяжкі епідемії хвороби, що розпочалися у 40-50 роках ХХ століття, коли в Україні реєструвалися близько 3000 випадків захворювання на рік. Масова імунізація проти цієї недуги в Україні розпочата в 1959 році.
Поліомієліт невиліковний, але його можна попередити за допомогою вакцинації. Щеплення проти поліомієліту входять до переліку обов’язкових щеплень, включених до національного Календаря профілактичних щеплень.
Вакцинація складається з трьох щеплень і проводиться дітям у віці 2, 4 і 6 місяців; перші 2 щеплення – з використанням інактивованої вакцини проти поліомієліту (ІПВ); третє щеплення та ревакцинація проводяться дітям у віці 18 місяців, 6 та 14 років з використанням оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ)..
Основні напрямки профілактики захворювання на поліомієліт у побуті базуються на класичних заходах особистої гігієни – часте миття рук, дотримання чистоти приміщень, особливо туалетів, застосування дезінфікуючих засобів для прибирання поверхонь, вживання доброякісної води та їжі, миття фруктів, овочів, кип’ятіння води, молока і ін.