З початку весни і до тривалої теплої осені в природі спостерігається активність кліщів.
Сезонна активність кліщів має два виражених піки – квітень–червень і серпень–вересень.
Крім неприємних відчуттів після укусу кліща людині контакт із кліщем загрожує такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт та марсельська гарячка.
Першим проявом хвороби Лайма (ХЛ) є кільцеве почервоніння на місці присмоктування кліща, яке швидко збільшується і може мігрувати по тілу, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота у всьому тілі, млявість. За декілька тижнів, або місяців за відсутності лікування хвороба переходить у другу стадію – неврологічних та кардіологічних ускладнень. Відбуваються неврологічні розлади і порушення діяльності серця. Третя стадія супроводжується ураженням суглобів.
Ураження різних органів і систем може привести навіть до інвалідності.
За останніми даними МОЗ України рівень захворюваності на ХЛ в державі в 2017 році в порівняні з 2016 роком зріс на 44,5% та склав 9,36 на 100 тис.нас. (3986 випадків) проти 6,45 на 100 тис. населення (2758 випадків). За останні 10 років відмічається тенденція до зростання рівня рівня захворюваності на бореліоз.
Поодинокі (1-2) випадки реєструються щорічно і в нашому районі. По результатах вивчення вогнищ іксодового кліщового бореліозу ензооточичною територією являється і наш район. За останні десятиліття поодинокі випадки захворювання реєструвались практично в кожному населеному пункті району.
Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, рвоти та порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках – до летальних наслідків. Вірус зберігається в організмі іксодового кліща, який нападає прямо із землі, кущів та високої трави. Заразитися можна не лише під час кровоссання кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу.
Марсельською гарячкою людина може заразитися через укуси інфікованого південного собачого кліща, через кон’юнктиву очей, слизову оболонку носа, а також втираючи в шкіру інфікованих кліщів при розчухуванні.
Що робити, щоб не допустити укусу кліща?
- Для прогулянок на природі покривайте голову головним убором та одягайте світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, – аби легше було помітити кліщів. Взувайтеся в черевики або чоботи, заправляйте штани у взуття.
- Щодві години прогулянки оглядайте себе й своїх супутників. Особливо ретельно обстежте ділянки тіла, покриті волоссям, місця з тонкою ніжною шкірою. Кліщ присмоктується не відразу, а повзає по тілу, шукаючи місце присмоктування. Найчастіше це шкіра за вухом, під грудьми, в пахових ділянках
- Місце для привалів на природі звільніть від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.
- Повернувшись додому, одразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватися не лише під час перебування на природі, а й згодом, перекочувавши із одягу, квітів, домашніх улюбленців – собак, котів.
- Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні ефективні засоби, найчастіше це аерозолі, які їх відлякують.
Якщо кліщ таки присмоктався
- Виявивши на шкірі кліща, негайно зверніться до найближчого медичного закладу.
- Якщо це неможливо, видаліть його самостійно: повільно викрутіть разом з хоботком, ухопивши його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Обертати кліща потрібно проти годинникової стрілки, інакше лапки з гачечками можна обірвати. Не рекомендується змащувати кліща олією, чи іншими маслянистими речовинами, від який кліщ задихається, в результаті мертвого кліща буде важко видалити.
- Після видалення кліща змастіть ранку розчином йоду або спиртом. Якщо хоботок залишився, його видаляють стерильною голкою.
- Після видалення ретельно вимийте руки з милом, а кліща спаліть.
- До лікаря необхідно звернутись в любому випадку, адже питання лікування чи профілактики може визначити лише спеціаліст.
Якщо відсутня можливість звернутись до лікаря зразу, протягом двох тижнів щоденно замірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі негайно зверніться до лікаря!