Учора, 30 листопада, у місті пройшов екологічний форму «Чоп – ЕКО 2016». Захід організований за ініціативи Чопської міської ради, у співпраці та за підтримки голів Великоберезнянської, Воловецької, Міжгірської, Іршавської, Тячівської, Буштинської, Сторожницької, Перечинської і Солотвинської рад. Окрім очільників міст, участь у форумі взяли генеральний консул Словацької Республіки в м. Ужгород Янка Бур’янова, консул Угорщини в м. Ужгород Лопперт Балаж, торговий аташе Генерального консульства Угорщини в західному регіоні Беата Мюль, пріматор міста Спішска Бела Штефан Бієлак, його заступник Йожеф Куна, депутат Верховної Ради України Роберт Горват, заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Плющ, віце-президент Асоціації міст, селищ і сіл «Закарпаття – ХХІ століття» Олег Лукша, голова обласного об’єднання роботодавців Закарпаття Володимир Панов, спеціаліст Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Агнеса Альберт, заступник начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Оксана Фенцик, представники фірм «Екосервіс» Франк Вернер, «Давінчі дизайн» Іван Ніколенко, «Термотранс» Андрій Добей, «Financial Studio» Євген Невмержицький та інші.
«Одна з найбільших проблем Чопа — це переробка сміття, її утилізація і все, що зв’язано з його вивезенням. Завдяки словацьким партнерам ми створили спільне підприємство «ЕКОЧОП» саме для вирішення цього питання. На сьогодні вже завезені сміттєві баки, машина стоїть на розмитненні. Висловлюю подяку нашим словацьким товаришам, які всю ношу матеріальних затрат узяли на себе. Декілька років тому, мені пощастило познайомитися з Франком Вернером, і вже тоді ми знайшли спільну мову щодо питань, пов’язаних із очищенням стічних вод. Це та людина, яка дозволить нам реалізувати проект із водовідведення у місті», — розповів міський голова Валерій Самардак.
Він зазначив, що найбільшою проблемою Чопа є водопостачання: «Для вирішення цієї проблеми у міському парку були пробурені гідросвердловини, тож спроби запустити власний водозабір робилися, але, на жаль, безуспішні. І в цій самій залі близько року тому ми вперше зробили щось на зразок сьогоднішнього заходу з людьми, які так чи інакше були причетні до питання вирішення проблеми водопостачання. Нам трохи пощастило, у тому плані, що маємо хороші зв’язки з угорськими сусідами, завдяки знайомству з мером міста Захонь, організації КМКС у нас вийшов діалог, і сьогодні він перетворився на конкретні кроки на рівні угорських урядовців. Однак разом із ними ще понад рік тому почали розробляти проект власного водозабору на підземних свердловинах».
Очільник Чопа відзначив, що спілкуючись із іншими головами області, стало зрозуміло, що такі проблеми типові для закарпатських населених пунктів: «І розуміючи географічне розташування Чопа, ми спробували скрізь проекцію цього форуму виробити концепцію вирішення хоча б однієї із трьох головних проблем на рівні всієї області — очистки стічних вод», — підсумував Валерій Самардак.
«Екологія — це атрибут демократії, і людина має право жити в чистому середовищі. Дуже добре, що очільники міст, селищ і сіл усвідомлюють це. І неабияке значення має те, що на сьогоднішньому форумі присутні представники тих населених пунктів, які розташовані поблизу кордону», — генеральний консул Словацької Республіки в м. Ужгород Янка Бур’янова. (вона говорила про можливу підтримку з боку уряду Словаччини. Це треба внести у текс)
«Такий форум є дуже актуальним. Адже необхідно вирішувати економічні проблеми в державі. Зокрема, необхідно утилізувати сміття, яке після паводків змиває з берегів і несе до сусідів. А для вирішення цих питань необхідні кошти, тоді ми зможемо зробити хороше водопостачання, каналізаційні мережі та очисні споруди. Крім того, я обіцяв і допомагатиму вирішити проблему з постачанням якісної питної води у Чопі. Сподіваюся, що сьогодні ми конструктивно поговоримо, що в результаті дасть напрацювання, які стануть корисними для екології Чопа, Закарпаття та сусідніх країн», — сказав депутат Верховної Ради України Роберт Горват.
Щодо загального стану водопостачання та водовідведення розповіла спеціаліст Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Агнеса Альберт. Було відзначено, що Закарпаття забезпечене водними ресурсами в повній мірі (майже 9 тисяч річок протяжністю близько 20 тисяч кілометрів, загальні запаси підземних вод понад мільйон метрів кубічних). 25 міст і селищ міського типу забезпечені централізованим водопостачанням і водовідведенням. Було зазначено, що протягом останніх років зменшилося використання води, відповідно й показники скидання стічних вод у поверхневі водойми знизилися, однак їхня якість все одно не відповідає нормам. За статистичними даними із 21 комунального господарства, які скидають стічні води, 18 не забезпечують нормативну очистку. Крім того, 92% із них потребують оновлення технологічних процесів, модернізації оснащення та реконструкції приміщень. Питання неякісного очищення стічних вод є актуальним і недопустимим. І для вирішення цих проблем працює декілька програм: «Програма охорони навколишнього середовища Закарпатської області на 2016-2018 роки», «Обласна програма питна вода Закарпаття», «Регіональна цільова програма розвитку водного господарства». Було наголошено, що значні зміни не відбуваються у зв’язку з відсутністю державного фінансування.
«Про проблему водопостачання й водовідведення ми знаємо й трохи її контролюємо. У нас є своя лабораторія моніторингу поверхневих вод. Щодо міста Чоп, то роками ця проблемам не вирішується, і маю надію, що сьогоднішнє зібрання дасть певний поштовх для забезпечення людей якісним водопостачанням і дозволить не забруднювати Тису», — підсумував заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Плющ.
«Питання захисту довкілля пріоритетні для всього світу, тому що екологічна складова — це складова сталого розвитку. І проблема очистки стічних вод дуже важлива, оскільки всі річки області відносяться до басейну Тиси — найбільшої притоки Дунаю. А забруднюючи її верхів’я, ми шкодимо багатьом країнам Європи. Деякі очисні споруди при будівництві не були розраховані на таку кількість стоків, які до них надходить. Зокрема, йде мова про каналізаційні очисні споруди Ужгорода та Мукачева, інші недовантажені. Дуже часто ми звертаємо увагу на те, що на поверхні (сміття в річках), однак забуваємо, що неочищені або погано очищені стічні води несуть значно більше загрози», — прокоментувала заступник начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Оксана Фенцик.
Про проблему свого населеного пункту розповів селищний голова Михайло Попелич: «Незважаючи на не чисельне населення, орієнтовно 7 тисяч осіб, Воловець має хороше розташування, тому в ньому створено багато туристичних комплексів. Однак селище забезпечене водопостачанням і водовідведенням лише на 60%». Він зауважив, що для вирішення цієї проблеми була налагоджена співпраця зі словацькою фірмою «Екосервіс Словенско» та містом Спішска Бела. Її пріматор Штефан Бієлак поділився досвідом, як його населеному пункту вдалося побудувати систему якісної очистки стічних вод. Він зауважив, що для старту такого проекту найголовніше, аби була зацікавлена громада, яка прагнутиме боротися за його реалізацію. Така ініціатива допомогла отримати 75% коштів від ЄС, 20% від уряду і лише 5% пішло із бюджету міста.
Віце-президент Асоціації міст, селищ і сіл «Закарпаття – ХХІ століття» Олег Лукша розповів про те, де можна взяти кошти для реалізації проектів: «У нас у Закарпатті взагалі унікальна ситуація: найбільш заводнена територія в Україні і найменш населені пункти забезпечені чистою питною водою. І єдиний спосіб це вирішити — створити об’єднані територіальні громади. Зокрема цьогоріч закарпатського бюджету надійшло 110 мільйонів гривень, але за нашими підрахунками лише Тячівщина при створенні 9 громад могла отримати з окремої субвенції на розвиток інфраструктури 130 мільйонів». Олег Лукша зазначив, що були розроблені «Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону», «Стратегія розвитку Карпатського Єврорегіону до 2020 року», «Стратегія українського-словацького транскордонного співробітництва», «Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області до 2020 року», які б давали можливість залучати кошти для вирішення проблем, зокрема, водопостачання й водовідведення, але з невідомих причин вони так і не були прийняті.
Про методи очищення водовідведення в Словаччині розповів директор фірми «Екосервіс Словенско» Франк Вернер. Він показав методи фільтрації, які використовує його компанія, та продемонстрував реалізовані проекти. Було зауважено, що після такого очищення воду можна використовувати не лише в господарських цілях, а й безпосередньо споживати людям. Також слід зазначити, що вони контролюють якість роботи очисної станції і після її введення в експлуатацію. Директор ТОВ «Давінчі дизайн» Іван Ніколенко, який співпрацює з фірмою «Екосервіс Словенско», розповів, що для Чопа вже завершується розробка проекту очисної станції, котрий у подальшому можна буде використати для населених пунктів від 3-х до 10 тис. мешканців і в ній може бути використана як класична так і мембранна технологія очистки. Це допоможе зменшити затрати і час на виготовлення проекту. Крім того, для роботи такої КОС потрібно буде мінімальна кількість персоналу.
Представник «Financial Studio» Євген Невмержицький розповів про впровадження соціальної карти мешканця міста, впровадження електронного самоврядування та автоматизованої системи обробки даних про населення міста.
Наостанок було запропоновано підписати Хартію Карпатської ініціативи «За чисте довкілля», а Чопський міський голова запросив усіх взяти участь у наступному форумі, який відбудеться наприкінці січня – на початку лютого наступного року і стосуватиметься забезпечення якісного водопостачання.
