21 вересня 2016 року минає 225-та річниця з дня народження графа Іштвана Сечені. Ім´я «кращого», а точніше «найвеличнішого серед угорців» він заслужив не за героїчний вчинок, а за все те, що робив протягом свого життя. Причому назвав його так не побратим, не біограф, а людина, яка була його вічним опонентом і політичним противником — Лайош Кошут.
У Чопській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 імені Іштвана Сечені у цей день був проведений незвичайний урок з літератури та історії, присвячений Іштвану Сечені, мудрість, стійкість і незламність якого є для інших прикладом для наслідування.
У заході взяли участь учні 11 класу, котрі ознайомили присутніх з біографічними відомостями графа Іштвана Сечені, декламували вірші, присвячені угорському політику, громадському діячу та письменнику.
Після урочистої частини заходу учні всієї школи вийшли на двір, поклали вінок до меморіальної дошки на стіні Чопської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ім. Іштвана Сечені і заспівали гімн школи (музика середньовічної студентської пісні – Гаудеа́мус.), автором якого є колишній випускник школи – Іштван Палко.
У фойє школи всі охочі могли подивитися виставку та стінгазету, присвячену життю та діяльності графа Іштвана Сечені.
Граф Сечені народився в аристократичній сім´ї. У молодості Іштван Сечені встиг доторкнутися до Великої Історії: у складі австрійської армії брав участь у наполеоновських війнах. Після 25 років пішов у відставку та став вивчати політику та економіку Європи – не по книжках, а мандрував, дивився, знайомився, переконуючись, що справи на батьківщині йдуть погано. Зрозумів, що потрібно розбудити співвітчизників, надихнути дворянство і дати свободу підприємницькій ініціативі. Сечені починає з того, що у 1827 році відкриває політичний клуб Nemzeti Kaszinó (Національне казино) – майданчик для політичних дискусій угорського дворянства. Сам виступає ініціатором обговорення сьогодення і майбутнього країни та публікує політичні трактати. Головна їхня ідея – країна повинна модернізуватися, і займатися розвитком країни зобов’язане саме дворянство.
Славу йому приносить жест щедрий і гарний: у 1825 році граф жертвує річний дохід від усіх своїх маєтків на створення Угорської академії наук. У 1830-40-х роках Сечені сповнений ентузіазму й азарту. Він - всюди, його всі знають.
Влаштовує перші Пештські кінні скачки, створює Угорське економічне товариство, засновує Будапештське мостобудівне суспільство, керує роботами з урегулювання нижньої течії Дунаю, пізніше ріки Тиса та одночасно виступає ініціатором будівництва Національного театру в Пешті.
Граф Іштван Сечені був лідером ліберального дворянства, що виступало за реформи «зверху», через що був противником Лайоша Кошута. У квітні 1848 року, як міністр транспорту та громадських робіт, увійшов до уряду Лайоша Баттяні. Був противником режиму, встановленого в Угорщині після придушення революції.
Коли конфлікт між угорським урядом та імператором Австрії загострився, Сечені і ряд інших діячів, лояльних імператору Австрії, вийшли з уряду. Сечені пережив нервову кризу і виїхав на лікування в Деблінг. У ніч на 8 квітня 1860 року Сечені вчинив самогубство.
