Учора, 13 квітня, відбувся круглий стіл представників місцевих рад і активної громадськості південно-західної частини Ужгородського району задля знаходження шляхів і ефективних способів вирішення існуючих і виникаючих проблем громад і територій, що входять до юрисдикції рад. На заході були присутні представники Чопської міської ради, Соломонівської та Тисаашванської сільських рад, Регіонального офісу реформ, Асоціації міст, селищ і сіл, Ужгородського міського центру надання безоплатної вторинної правової допомоги, голова Всеукраїнської асоціації селищних рад у Закарпатті, депутат Ужгородської районної ради, словацькі інвестори.
Присутні голови рад: Валерій Самардак, Чабо Ферко та Галина Малинич розповіли про проблеми сіл і міста та подальші плани їх розвитку. Зокрема, очільник Соломонова розповіла, що населений пункт отримав хороші надходження й чималу суму (близько 5 мільйонів) сплатив у район. Тисаашванський голова зауважив, що село дотаційне і займає всього 200 гектарів землі, із яких 2 га — площа сміттєзвалища, що викликає значний дискомфорт, адже вільних територій і так нема.
Валерій Самардак також розповів про найбільші проблеми Чопа: переробка сміття, водопостачання та водовідведення, реорганізація лікарні. Однак було відзначено, що всі окреслені питання у процесі їхнього вирішення.
Із презентацією виступила й один із потенційних інвесторів Чопа Ева Колларікова. Вона розповіла, що в місті у подальшому буде сортуватися сміття, частина з якого буде спалюватися, а інша зберігатися на спеціальному полігоні. Це дозволить вирішити проблему, яка накопичувалася роками між Чопом і селом Тисаашвань.
Також було відзначено, що на машинах, які вивозитимуть сміття з міста будуть стояти спеціальні пристрої, котрі відстежуватимуть їхній рух щосекундно та показуватимуть кількість витраченого пального та час перебування у певному місці.
Консультант із правових питань Асоціації міст України Олег Лукша наголосив, що Чоп і найближчі до нього населені пункти знаходяться у так званому трикордонні, що відкриває неабиякий шлях для інвестицій. Однак частину коштів для вирішення вищезгаданих проблем все-таки потрібно буде брати з місцевих бюджетів. І об’єднання територіальних громад — це хороший вихід із ситуації, який дозволить розвиватися й не залежати ні від району, ні від області, а підпорядковуватися безпосередньо Києву. «Бути єдиним ґаздою на своїй території», — зауважив пан Олег.
Директор Ужгородського міського центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Михайло Давиденко розповів, що після реформи у галузі юстиції по всій Україні відкриваються центри, де кожен громадянин зможе отримати юридичну консультацію, адвокатські послуги. Такий центр відкриють і в Чопі, де правову допомогу надаватимуть як української, так і угорською мовами. Окрім мешканців міста, консультації надаватимуть і жителям навколишніх населених пунктів, котрим не потрібно буде їздити заради цього до Ужгорода чи Мукачева.
Наостанок Валерій Самардак відзначив, що проблеми є і їх потрібно вирішувати. Адже ніхто, окрім зацікавлених осіб, не візьметься за переробку сміття, водовідведення та водопостачання. Однак не потрібно падати духом, а необхідно засукати рукави та робити усе необхідне, аби місто чи село розвивалося.
Április 13-án kerekasztal-beszélgetésre került sor az Ungvári járás délnyugati része helyi tanácsainak és az aktív közösségek képviselőinek részvételével a közösségek és a területek meglévő és kialakuló problémái hatékony megoldási lehetőségeinek megtalálása céljából, amelyek a tanácsok jogi hatáskörébe tartoznak. A rendezvényen jelen voltak a Csapi Városi Tanács, a Salamoni és a Tiszaásványi Községi Tanács, a Regionális Reform Iroda, a városok, nagyközségek és községek asszociációja, az ingyenes másodlagos jogi segítséget nyújtó ungvári helyi központ képviselői, az összukrajnai nagyközségi tanácsok asszociációjának elnöke Kárpátalján, az Ungvári Járási tanács képviselője, a szlovák befektetők.
A jelenlévő polgármesterek – Valerij Szamardak, Ferkó Csaba és Halina Malinics – beszéltek a községek és a város problémáiról, a további fejlesztési lehetőségekről. Többek között Salamon vezetője elmondta, hogy a település jó bevételre tett szert és nem kis összeget (közel 5 millió hrivnyát) utalt át a járásnak. Tiszaásvány polgármestere megjegyezte, hogy a falu dotációs és csupán 200 hektárt foglal el, ebből 2 hektár – a szeméttelep területet, ami jelentős kényelmetlenséget jelent, hiszen így sincs szabad földterület.
Valerij Szamardak úgyszintén beszélt Csap legjelentősebb problémáiról: a szemétfeldolgozás, a vízellátás és vízelvezetés, a kórház átszervezése. De megjegyezte, hogy a felvázolt valamennyi kérdés megoldása folyamatban van.
Prezentációt tartott Csap egyik potenciális befektetője, Eva Kollarikova is. Elmondta, hogy a városban a továbbiakban szelektálni fogják a szemetet, amely egy részét elégetik, a többit pedig speciális területen fogják tárolni. Ez lehetővé teszi a Csap és Tiszaásvány között évek alatt felhalmozódott szemét problémájának megoldását.
Úgyszintén megjegyezték, hogy a gépkocsikon, amelyek a városból elszállítják majd a szemetet, speciális berendezések lesznek, hogy követhető legyen a haladásuk és az elhasznált üzemanyag mennyiség, valamint a parkolási ideje egy-egy helyszínen.
Oleg Luksa, Ukrajna Városai Asszociációja jogi kérdésekben illetékes tanácsadója kihangsúlyozta, hogy Csap és a közeli települések az ún. határ menti övezetben fekszenek, amely nem akármilyen utat nyit a befektetések számára. De a fent említett problémák megoldásához szükséges összegek egy részét mégis a helyi költségvetésekből kell majd biztosítani. A territoriális közösségek egyesülése – jó kiút a helyzetből, amely lehetővé teszi a fejlődést és a járástól és a megyétől való függőség felszámolását, a közvetlenül Kijevnek való alárendelést. „Egyetlen gazdának lenni a saját területen”, – jegyezte meg Oleg úr.
Mihajlo Davidenko, a ingyenes másodlagos jogi segítséget nyújtó ungvári helyi központ igazgatója elmondta, hogy az igazságügyi ágazat reformja után Ukrajna-szerte központokat fognak nyitni, ahol minden állampolgár jogi tanácsadást kaphat, ügyvédi szolgáltatáshoz juthat. Ilyen központot Csapon is nyitnak, ahol mind ukrán, mind magyar nyelven adnak majd jogi konzultációt. A város lakosain kívül a környező települések lakosai is kaphatnak tanácsadást, akiknek nem kell majd ezért Ungvárra vagy Munkácsra utazniuk.
Végezetül, Valerij Szamardak kiemelte, hogy vannak problémák és azokat meg kell oldani. Hiszen az érdekelt személyeken kívül senki sem fog hozzá a szemétfeldolgozáshoz, a vízelvezetéshez és a vízellátáshoz. De nem kell elkeseredni, hanem neki kell gyürkőzni és minden szükségest megtenni a település fejlődéséért.
