Офіційна веб-сторінка КЗ “Центр культури та дозвілля“
Кожна гарна історія повинна мати свій гарний початок. І нашу нинішню розповідь цілковито можна віднести до різновиду гарних, адже історія ця — про Творчість: Творчість в усіх її проявах, Творчість величну і самовіддану, Творчість, що йде з самої глибини душі. Історії про Творчість (а в нашому випадку — про її прихисток, міський Будинок культури) не можуть бути нічим іншим, як історіями про найгарніше і про найдорогоцінніше, чим обдарувала людину природа. Адже саме можливість творити й удосконалюватись, з кожною хвилиною і з кожним днем ставати все кращими і все ближчими до пізнання вічності, хоч на мить робити світ добрішим і світлішим перетворює звичайну маленьку і сповнену пристрастей людину на Людину з великої літери.
Наша гарна історія і початок має гарний, сягаючи 1954 року минулого століття. Це був рік першого повоєнного десятиліття, коли вже завершилась відбудова зруйнованих жахливою і кривавою війною надбань людства. Рік, коли, оговтавшись від нанесених війною ран, людство вже мало можливість ці надбання тільки примножувати й розвивати. Не оминув цей процес і місто Чоп, котре на той момент уже успішно жило у складі Радянської України. Всі першочергово необхідні для задоволення матеріальних, тобто тілесних потреб, установи та організації в місті тоді вже працювали. Але ж відомо: не хлібом єдиним живе людина, і для повноцінного її розвитку, духовного та культурного в тому числі, умови також повинні бути створені. Виходячи з цієї тези, саме в 1954 році в експлуатацію був зданий Будинок культури залізничників.
На той час і протягом ще довгих років Палац культури працював у відомстві Львівської залізниці. Та це й не дивно: Чоп завжди мав славу міста залізничників, які, серед іншого, опікувались також і культурним обличчям міста. І від початку створення і старту роботи Будинок культури вже кілька десятиліть є справжньою колискою творчості, осередком культури і можливістю для розвитку творчих здібностей кожного із жителів міста.
У різні роки керівництво всіма творчими процесами в Будинку культури здійснювали різні директори. У керма клубу стояли відомі в Чопі особистості, як то В’ячеслав Іванович Малінін, Григорій Моїсеєвич Ліфшиц, Геннадій Іванович Степанов, Катерина Марківна Хризман, Ольга Іванівна Плішка, Галина Степанівна Надь… Але хто би з цих людей не опікувався життям і діяльністю Будинку культури, всіх їх об’єднувала одна мета: зробити все можливе для того, аби культурне життя Чопа постійно вирувало, аби кожен, хто хоче і може, мав можливість вдосконалюватись за допомогою професіоналів, які працювали і працюють в клубі. І кожен з керівників свого часу таки зробили свій вагомий внесок в цю благородну і величну справу на благо Чопа…
На момент введення Палацу культури в експлуатацію тут була розміщена глядацька зала, розрахована на майже півтисячі поціновувачів мистецтва. Роботу з виховання творчої молоді проводили дитяча балетна студія, в якій мали змогу займатися хлопчики та дівчата; тут же функціонувала дитяча музична студія (тоді ще в місті окремої музичної школи створено не було). Згодом у клубі були створені танцювальні гуртки, зокрема, гурток народних танців і гурток танців бальних, а також окремий танцювальний колектив “Молодість” (керівник — Ольга Іванівна Плішка).
Від самого початку просвітницьку функцію виконувала бібліотека, відкрита при Будинку культури, де бажаючі мали змогу ознайомитись з усіма новинками літератури і періодики. Довгий час бібліотекарем працювала Марія Петрівна Мартиненко, яку відвідувачі називали взірцем справжнього бібліотекаря. Ця освічена і високоінтелектуальна жінка завжди була в курсі новинок у літературі, знала літературні смаки кожного, хто приходив за черговою книжкою. Свого часу на базі бібліотеки працював і клуб любителів книги, які регулярно збирались для проведення творчих вечорів, присвячених пам’яті того чи іншого літератора. Прийти на вечір міг кожен, кого цікавили життя та творчість видатних митців минулого — Василя Шукшина, Костянтина Паустовського, Михайла Булгакова, Олександра Блока, Марини Цвєтаєвої, Володимира Висоцького. Паралельно проводилось обговорення новинок літератури, що з’являлись на сторінках періодичних видань, тож кожен ішов з вечорів з новими знаннями і враженнями.
Кожного дня, з самого ранку, Будинок культури відчиняв свої двері для тих, хто регулярно приходив сюди, аби займатись співом, танцями, музикою і творчістю загалом. Тут проводили роботу декілька хорів, як-от: хор хлопчиків “Дружба”, відомчі хори залізничників і міліції, ансамбль пісні й танцю “Струмочок”. Став клуб домівкою і для вокального ансамблю “Росинка”, який здобув для Чопа неабияку славу, коли став лауреатом Всесоюзного конкурсу вокальних ансамблів. Творчим натхненником і головним керівником усіх, хто любив спів і приходив задля цього до клубу, була Катерина Марківна Хризман.
Також проводили роботу в клубі і духовий оркестр, і агітбригада “Ровесник”, яка згодом стала театральною студією під керівництвом Галини Степанівни Надь, і самодіяльний драматичний театр.
Результати важкої і клопіткої, але натхненної і цікавої роботи гуртківці і учасники колективів демонстрували на місцевих концертах і обласних конкурсах, під час конкурсів художньої самодіяльності, на традиційних святах на стадіоні і під час відзначення щорічного свята Дня залізничника. Кожного літа залізничниками також організовувались свята на річці Латориці. Виїжджали з виступами колективи Будинку культури і за кордон
(в Угорщину і тодішню Чехословаччину), активно і регулярно виступали для жителів навколишніх сіл. Більше того, у зв’язку із близькістю Чопа до кордону, саме наше місто кожного року ставало господарем інтернаціональних вечорів “На орбіті дружби”, в яких брали участь представники різних країн.
Одночасно з тим, Будинок культури не тільки став головним місцем виховання і розвитку творчої молоді, але і майданчиком для виступу артистів і колективів величезного масштабу. Так, на сцені клубу перед жителями Чопа свого часу давали вистави артисти відомих драматичних і лялькових, тут проходили циркові вистави і виступи хорів. Принагідно спілкувались місцеві мешканці з акторами кіностудії імені О. Довженка (Борисом Брондуковим та Іваном Гаврилюком), відомим письменником і поетом Феліксом Кривіним, усесвітньо знаним художником Йосипом Бокшаєм. На сцені Будинку виступали зірки світового масштабу: Людмила Гурченко, Йосип Кобзон, Марк Бернес, Алла Пугачова, Майя Кристалінська, гурт “Земляни” та угорський гурт “Неотон”. Чопівчани дивились вистави московського музично-драматичного циганського театру “Ромен”. Все це було можливим завдяки вдалому географічному розташуванню Чопа: митці їхали через місто на гастролі, а коли зупинялись тут, їх одразу ж і запрошували з виступом до клубу. Такі концерти були спонтанним і незапланованим явищем, але дарували жителям міста багато приємних хвилин і спогадів.
Та не тільки до занять творчістю пристосований Будинок культури в Чопі, але і для відпочинку. Свого часу бажаючі мали можливість прийти сюди пограти в більярд або в шахи, відвідати черговий сеанс кіно. Багато хто з жителів міста ще пам’ятає, що саме в клубі колись працював кінотеатр, в якому демонструвались документальні та художні фільми, а щонеділі відводилось по дві години на дитячий кіносеанс. За потреби, Будинок культури ставав і місцем проведення урочистих зібрань, і сценою для веселої гри КВН, і прихистком для випускників, які проводили тут свої прощальні випускні вечори.
Сьогодення
Сьогодні в Будинку культури творче життя триває, не зупиняючись ні на мить. Вже більш, як двадцять років тут вчить дітей танцю Тетяна Іванівна Ковач — керівник і головний генератор народного ансамблю сучасного танцю “Арабеск”. Цей ансамбль виховав не одне покоління талановитих і обдарованих танцюристів. Постійно їздять на різноманітні змагання і здобувають призові місця учасниці ще одного танцювального колективу — народного клубу східного танцю “Наргіс” під керівництвом Тетяни Іванівни Загорної.
У перспективних планах роботи Будинку культури розширення профілів гурткової роботи, відкриття все нових секцій для цікавого і корисного дозвілля дітей, розвитку їх творчих здібностей і нахилів.
Проводиться в Будинку культури і робота з людьми похилого віку. Так, уже протягом багатьох років, а саме з 1988, активну участь у творчих процесах, підготовці до міських свят і вечорів, беруть учасники Клубу ветеранів війни та праці. Незважаючи на поважний вік, члени клубу – молоді душею, вони люблять жити і творити, спілкуватись і цікаво проводити час. Керівником Клубу ветеранів війни є Хризман Катерина Марківна. Хор ветеранів – бажаний гість на багатьох концертах, в репертуарі хору є народні пісні, пісні часів Великої Вітчизняної Війни, пісні народів-побратимів.
… За законами логіки кожна гарна історія має як гарний початок, так і гарне закінчення. А от за законами життя все буває зовсім по-іншому: гарна історія, як виявляється, може бути безкінечною. От і нашу історія — про творчість, культуру, натхнення, постійне вдосконалення і духовне зростання — життя наразі все продовжує писати. І не завершиться ця історія, так само, як і не припиниться життя Будинку культури, поки людина матиме бажання і намагатиметься пізнати себе і навколишній світ через призму Творчості. Творчості, займатись якою і долучатись до якої має можливість кожний мешканець Чопа — у місцевому Будинку культури, двері котрого відкриті для всіх бажаючих.
Відповідно до рішення 3 засідання 2 сесії восьмого скликання від 29 січня 2021 року №69 базі Чопського міського Будинку культури створено комунальний заклад «Центр культури та дозвілля Чопської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області», який у своїй структурі матиме відокремлені структурні підрозділи-філії:
– Есенський сільський будинок культури-філія;
– Соловківський сільський будинок культури-філія;
– Соломонівський сільський будинок культури-філія;
– Тисаашванський сільський будинок культури-філія.
Відповідно до рішення 3 сесії восьмого скликання від 2 березня 2021 року №20 “Про внесення змін до рішення третього засідання другої сесії восьмого скликання Чопської міської ради від 29 січня 2021 року № 69 «Про створення комунального закладу «Центр культури та дозвілля Чопської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області»” Чопський міський Будинок культури перейменовано на КЗ комунальний закладу «Центр культури та дозвілля Чопської міської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області».
Положення про Есенський сільський будинок культури-філію
Положення про Соловківський сільський будинок культури-філію
Положення про Соломонівський сільський будинок культури-філію
Положення про Тисаашванський сільський будинок культури-філію
Директор КЗ: Сентипал Верона Іванівна
Адреса: м.Чоп, вул.Головна, 37
тел. 0312 71 11 70
Завідувач Есеньського СБК-філії: Йонаш Янош Франтикович
Завідувач Соловківського СБК-філії: Марія Галас-Ковач
Завідувач Соломонівського СБК-філії: Дагулич Ірина Василівна
Завідувач Тисаашванського СБК-філії: Бегела Тімеа Олександрівна