Інфекційні захворювання з давніх часів були великим лихом для людства. Вони можуть викликати ускладнення, інвалідність, деякі — смерть. Епідемії частіше забирали життя людей і у більших кількостях, ніж війни та стихійні лиха. Термін «інфекція» означає проникнення в організм людини мікроорганізму, який може викликати захворювання.
Імунізація – найефективніший спосіб захисту від інфекційних захворювань. Імунна система реагує на введену вакцину, виробляючи імунітет проти інфекції, і таким чином формує захист проти хвороби.
Вакцинація захищає від інфекцій, запобігає тяжкому перебігу хвороби й ускладненням – у випадку інфікування. Вакцинація попереджає розповсюдження інфекційних захворювань. Протягом багатьох сторіч лікарі та вчені говорять про необхідність не скільки лікувати, а скільки попереджати захворювання.
Як працюють вакцини?
Вакцини містять змінену форму вірусу або бактерії, які не викликають захворювання, але «навчають» нашу імунну систему, як діяти, якщо ви коли-небудь реально зустрінетеся з небезпечним вірусом або бактерією.
Коли ви отримуєте щеплення, ваша імунна система реагує так само, як на будь-яке інше «вторгнення» збудника інфекційного захворювання, виробляючи антитіла для боротьби з конкретним вірусом або бактерією.
Після вакцинації ваш організм запам’ятовує цього конкретного збудника. Якщо ви коли-небудь зустрінетесь з ним, потрібні антитіла швидко його знищать, раніше, ніж він зробить вас хворим.
Деякі хвороби потребують введення більше однієї дози вакцини протягом життя. Це необхідно для забезпечення повного і надійного захисту.
Колективний імунітет
Якщо ви і більшість людей у вашому соціумі, завдяки вакцинації, несприйнятливі до заразної хвороби, то вона не в змозі легко розповсюджуватися. Тим самим ви попереджаєте потрапляння вірусу або бактерії до тих, хто не може бути вакцинованим, включаючи немовлят, які ще занадто малі для вакцинації, а також людей із слабким здоров’ям або тих, хто отримує спеціальне лікування, яке послаблює їхню імунну систему.
Пам’ятайте: для досягнення рівня колективного імунітету, який забезпечує захист суспільства, необхідний рівень охоплення імунізацією понад 95%.
Вакцини працюють, щоб захистити вас і ваше оточення!
Проконсультуйтеся з лікарем і перевірте записи у документації щодо щеплень членів вашої родини, щоби переконатися, що ви всі захищені.
Ефективність щеплень
Людство навіть не могло уявити ті успіхи, які забезпечують профілактичні щеплення. Завдяки вакцинації у світі врятували мільйони людських життів.
Інфекції, що мали широке розповсюдження, стали керованими. Щоб з’ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація, що вона дала людству, необхідно відповісти на три головних питання:
- Які жертви приносило людство на алтар інфекційних захворювань до введення вакцин?
- Що ми маємо сьогодні з інфекційних хвороб?
- Що чекає людство у випадку відсутності вакцинації?
Найбільш демонстративний досвід боротьби із натуральною віспою – інфекцією, що забрала життя багатьох людей. Так у Європі в 17 сторіччі тільки від віспи померло 60 млн людей. Ті, що вижили, залишилися жити із тяжкими ускладненнями, що призвели до повної втрати працездатності. І тільки завдяки вакцинації у всьому світі у 80-х роках ліквідовано натуральну віспу.
Яскравим прикладом ефективності вакцинації являється також щеплення проти дифтерії. В довакцинальний період в нашій країні хворіло на дифтерію від 40 до 80 тис. дітей щорічно. Смертність складала майже 50%, тобто помирала кожна друга захворіла дитина. У 1932 р. розпочато масову імунізацію проти захворювання і вже в 50-х роках ХХ ст. захворюваність знизилася в 6 разів і продовжувала знижуватись.
У 80-х роках з’явилася інформація, що вже все добре і щеплення скоріше не потрібні, ніж корисні. Лікарі-педіатри скоротили кількість щеплень, батьки відмовлялися від вакцинації дітей, дорослих майже не щеплювали, але наслідки не змусили себе довго чекати.
У 1991 р. захворюваність на дифтерю зросла в 50 разів, було зареєстровано понад 17 тис. випадків захворювання, із них 3 тис. серед дітей. Згідно даних ВООЗ , в Україні від дифтерії помирає 10 % захворівших.
Щоб зупинити епідемію дифтерії, почали знову масову імунізацію дорослих і провели додаткове щеплення дітям. Отож, якщо припинити проведення щеплень проти дифтерії, то захворювання знову підійме голову, відомо з якими наслідками, із сотнями смертельних випадків.
Не менш вагомо вплинула імунізація на захворюваність такою небезпечною інфекцією, як правець (столбняк), який відомий людству понад 2500 років. Правець протягом всієї історії був постійним і невгамовним супутником війни. Але виникав він не тільки внаслідок військового травматизму, а й у мирний час ця інфекція забирала тисячі людських життів. Перебіг хвороби надзвичайно тяжкий, і кожен другий помирав. Лише вакцинація дозволила перемогти цю небезпечну хворобу, щорічно зберігає життя більш ніж 500 тис. людей і є надійним методом попередження цього захворювання. Тому тільки некомпетентні люди можуть заперечувати необхідність щеплень.
Кір – це інфекція, яка до 60-х років минулого століття була однією з найбільш розповсюджених у Європі. Протягом життя майже кожен хворів на кір.
В Україні протягом 15 років з початку 20 ст. від кору померло близько 500 тис . дітей. Причиною смерті були ускладнення у вигляді пневмонії. З початку введення вакцинації проти кору в Україні пройшло понад 50 років, за цей час захворюванність зменшилась у 100 разів.
Знову ситуація складалася як із дифтерією: байдужість батьків і лікарів, недоліки в проведенні вакцинації і навіть рекомендації, що щеплення можна не проводити – результат не змусив себе довго чекати – в 2001 році захворюваність зросла у 20 разів, а в 2006 р. ще більше. В Україні захворіло на кір тільки в 2006 р – 42124 особи, померло 20 дітей. Основною причиною епідемічного підйому кору було збільшення кількості невакцинованих осіб.
Ще одна інфекція, доцільність щеплень проти якої важко заперечувати, це кашлюк (коклюш) – бактеріальна інфекція, що передається повітряно-крапельним шляхом. Кашлюк особливо небезпечний для дітей віком до 2-х років.
По рівню захворюваності кашлюк поступався лише кору. Захворюваність в Україні у довакцинальний період складала понад 100 тис дітей на рік. Завдяки імунопрофілактиці щорічно в світі попереджено захворювання 5 млн дітей та 760 тис смертей від цієї інфекції. Після введення масової імунізації у 1963 році кількість хворих зменшилась в 200 разів.
Поліомієліт, (дитячий параліч) – тяжке інфекційне захворювання, що супроводжується ураженням нервової системи і розвитком паралічу.
В середині минулого сторіччя епідемія поліомієліту мала місце в 70 країнах світу. В Україні за період 1954-1958 рр. захворіло на поліомієліт 15 тис . дітей, значна частина яких залишилася інвалідами. Після застосування вакцин захворюваність знизилась, і в 2002 р. Україна в складі Європейського регіону отримала статус території, вільної від поліомієліту. Але ВООЗ не відмінила вакцинацію, що пов’язано з циркуляцією збудника в інших регіонах світу і збереженням небезпеки захворювання.
Яскравим прикладом ефективності вакцинації є щеплення проти епідемічного паротиту (свинка).
У 90-х роках в зв’язку з недостатньою кількістю отриманої вакцини не всі діти були щеплені. В результаті рівень захворюваності зріс більш ніж у 10 разів, а знизився лише після введення додаткового щеплення дітям 6 річного віку.
Слід зазначити вплив імунізації і на захворювання на краснуху, яка з початку її проведення зменшилась у 13,6 разів.
Щеплення дітей до 1-го року проти гепатиту В також позитивно впливає на захворюваність, яка останніми роками знизилась вдвічі.
Ці хвороби можуть призвести до ускладнень, інвалідності та смерті
Туберкульоз – залишається найпоширенішим у світі інфекційним захворюванням. Як правило, важкий перебіг хвороби зумовлює інвалідизацію та високу смертність.
Гепатит В – інфекційне захворювання печінки. Він може передаватися від інфікованої матері до дитини під час пологів або від однієї особи до іншої через кров і біологічні рідини (слину, сперму, інші фізіологічні виділення), тобто за будь-якого близького контакту. Вірус гепатиту В спричиняє ушкодження печінки. Такі ураження можуть призвести до розвитку смертельного захворювання – раку. Серед причин раку вірус гепатиту В посідає друге місце після тютюнокуріння.
Дифтерія – захворювання, збудник якого швидко поширюється при кашлі та чханні, може викликати параліч кінцівок, проблеми з диханням, серцеві розлади та призвести до смерті.
Поліомієліт – це інфекційне захворювання, від якого людина не застрахована у будь-якому віці, але частіше хворіють діти до 3-х років. Воно починається з гострого із лихоманкою, періоду, який через деякий час закінчується розвитком паралічу. Поліомієлітні паралічі мають незворотний процес.
Кір супроводжується лихоманкою, висипаннями та симптомами, подібними до грипу. Захворювання з часом може призвести до втрати слуху, запалення легень, ушкоджень мозку або навіть смерті. Кір поширюється дуже швидко та легко, при цьому діти, які не були вакциновані, хворіють у першу чергу.
Паротит спричиняє головний біль, лихоманку, набряки шийних та підщелепних залоз, запалення яєчок у хлопчиків-підлітків та дорослих чоловіків. Захворювання може призвести до втрати слуху, менінгіту (запалення головного та спинного мозку) та до чоловічого безпліддя в майбутньому.
Краснуха викликає помірну лихоманку, висипи на обличчі, шиї та тулубі. Вагітні, які захворіли на краснуху, особливо в перші місяці вагітності, можуть втратити дитину або народити немовля з тяжкими вродженими вадами (із так званим «синдромом вродженої краснухи»).
Правець характеризується ураженням нервової системи та проявляється періодичними судомами на тлі постійного тонічного напруження скелетних м’язів. Правець може виникнути після будь-яких травм з пошкодженням шкіри та слизових оболонок, забруднених спорами збудника. Відзначається вкрай тяжким перебігом з високою летальністю.
Кашлюк (коклюш) проявляється нападоподібним спазматичним кашлем та загрозливими життю ускладненнями (порушення мозкового кровообігу та ритму дихання). Летальність від кашлюку становить 3%.
Гемофільна інфекція характеризується переважним ураженням органів дихання, центральної нервової системи та розвитком гнійних вогнищ (гнояків) у різних органах. Спостерігають високий рівень неврологічних ускладнень, смертність становить 1-3%.
Наша держава турбується про здоров’я населення України. Згідно з наказом МОЗ України №595 від 16.09.2011 р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні» та наказу МОЗ України від 18.05.2018 № 947 “Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні” в Україні обов’язковою є вакцинація дітей від 10 небезпечних хвороб а саме: туберкульозу, гепатиту В, дифтерії, кашлюка, правця, кору, паротиту, краснухи, поліомієліту та гемофільної інфекції. Це інфекції, керовані засобами специфічної профілактики Особливістю цих інфекційних захворювань є те, що рівні захворюваності на них безпосередньо залежать від відповідної імунізації дитячого та дорослого населення.
В усьому світі дітям проводять щеплення.
За даними ВООЗ зараз вакцинацією охоплено більш ніж 80 % дітей світу.
Жодна країна світу не відмовляється від імунопрофілактики, страхуючи себе від епідемій. Щеплення необхідні. Відмовляючись робити дітям щеплення, батьки ризикують здоров’ям своїх малюків.
Немає більшої трагедії, ніж втрата життя дитини через хворобу, яку можна було попередити простим щепленням. Для проведення щеплень звертайтесь до вашого педіатр чи сімейного лікаря.
Вакцини для України за кошти Державного бюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Якість вакцин підтверджена масштабним досвідом використання у різних країнах світу. Виробники тестують кожну серію вакцин і дають сертифікат якості (лот-реліз). Окрім того, вакцини мають прекваліфікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я – гарантію якості найавторитетнішої організації у галузі охорони здоров’я у світі.
Прекваліфікація – це постійний контроль якості, що не зупиняється після першого ж схвалення ВООЗ продукту. Відтак виробник забезпечує високу якість кожної наступної партії вакцини, яку він випускає.
Всі вакцини для дітей, необхідні для імунізації згідно з Національним календарем щеплень передані в регіони та доступні безоплатно в закладах первинної медичної допомоги України.
Деякі вакцини є однокомпонентними (захищають від одного захворювання), інші – багатокомпонентними (захищають від двох чи більше захворювань одночасно). З кожним роком в країні з’являється все більше вакцин багатокомпонентних, тобто, коли за рахунок однієї вакцини діти захищаються від трьох і навіть шести інфекційних захворювань.
Існують інфекції, схема вакцинації проти яких включає у себе кілька доз вакцини, що вводяться з рекомендованим інтервалом. Наприклад, вакцинація проти кашлюка, дифтерії, правця, гемофільної інфекції (хіб-інфекція) і гепатиту В. Якщо у наявності немає наступних доз вакцини того самого виробника, можна використовувати вакцину іншого виробника.
Якщо ваша дитина з якоїсь причини не отримала щеплення згідно з календарем, вакцинація проводиться за індивідуальним графіком, який складе ваш лікар у відповідності до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України.
Чи можна зробити дитині щеплення від інфекцій, які не входять в Україні до переліку 10-ти обов’язкових?
Якщо вакцина проти інфекції, від якої ви хочете захистити дитину, зареєстрована в Україні і є в продажі, її можна купити і зробити щеплення дитині у поліклініці чи приватній клініці. До таких, наприклад, належить вакцина проти грипу.
Чому важливо, щоб більшість дітей були вакциновані?
Якщо 95% людей мають імунітет проти інфекційного захворювання, воно не пошириться територією країни, навіть якщо буде завезене з іншої держави. Такий імунітет називається „колективним”. Колективний імунітет захищає дітей, котрим не можна проводити вакцинацію через постійні чи тимчасові протипоказання. Колективний імунітет може бути сформовано лише в результаті охоплення вакцинацією понад 95% населення.
Імунізація рятує мільйони життів і отримала широке визнання як однієї з найдієвіших і затратоеффективних заходів в галузі охорони здоров’я. Разом з тим в світі налічується понад 19 мільйонів невакцинованих або недостатньо вакцинованих дітей, які піддаються серйозному ризику потенційно смертельних захворювань.
Якщо людина перехворіла на кір, паротит або краснуху і перебіг захворювання не ускладнюється, то формується імунітет проти цих хвороб на все життя. Але ці захворювання можуть викликати серйозні ускладнення. Чи варто не вакцинуватися і ризикувати своїм здоров’ям?
Пам’ятайте! Лише своєчасне щеплення захистить Вашу дитину від хвороб!