У середу, 16 травня, відбулося засідання Чопської міської координаційної ради з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобіганню насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми, метою якого було вдосконалення ефективної співпраці – налагодження інформаційних каналів, вжиття спільних заходів Управління праці та соціального захисту населення, Чопського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Служби у справах дітей, відповідних підрозділів органів внутрішніх справ та прикордонного загону з надання допомоги постраждалим від торгівлі людьми та надання правової допомоги постраждалим від насильства в сім’ї. Окрім працівників міської ради, для участі в засіданні була запрошена і головний спеціаліст відділу “Чопського бюро правової допомоги” Ужгородського місцевого центру з надання БВПД Алеся Фелдій.
Працівники УПСЗН і ЦСССДМ розповіли, що в області є два реабілітаційні центри, які можуть прийняти осіб постраждалих від домашнього насильства, зокрема, в Ужгороді — Закарпатський обласний центр соціально-психологічної допомоги та Центр матері і дитини (жінки з дітьми до 3-х років), що у місті Перечин.
Фахівець бюро проінформувала присутніх, що особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на всі види БВПД. Також було зауважено, що центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:
- забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
- взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
- звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
