Середземноморська плодова муха походить з тропічної Африки, звідки вона розповсюдилась в середземноморський регіон та Центральну і Південну Америку. СПМ входить до групи найнебезпечніших шкідників майже в усіх країнах де вирощуються пошкоджувані нею культури. В Україні муху було виявлено восени 1964 р. у Севастополі, де вона пошкодила 100% персиків і 40-70% груш.
Пошкоджувані рослини:широкий полігол-цитрусові, зерняткові, кісточкові, пасльонові, гарбузові, фініки, виноград-всього понад 70 видів рослин. Плоди пошкоджують імаго в період відкладання яєць, живлення личинок викликає розвиток вторинних мікроорганізмів та загнивання м*яких тканин.
Самки відкладають від 1 до 20 яєць під шкіру дозріваючих плодів, проколюючи її яйцекладом. В середньому плодючість самки-до 300 яєць. Личинки, які відродились з яєць, через 1-2 дні проникають в м’якоть плоду. Процес живлення триває 2-3 тижні. При цьому пошкоджені плоди передчасно дозрівають і опадають. Личинки виходять з плодів, які опали і майже зовсім розклались, заглиблюються в ґрунт і заляльковуються. Вони мають здатність стрибати, тому пупарії можна виявити в радіусі 2-3 м від опалих плодів. Уражені плоди відрізняються від здорових наявністю вдавленої плями, що може загнивати.
Імаго: за розміром дещо менше ніж звичайна домашня муха (завдовжки 4, 5 мм), має специфічне забарвлення. Тіло блискучо-чорне, голова білувато-сіра з темною смугою на хоботку, вусики тричленикові, черевце жовтогаряче з двома червонуватими перев’язами, крила з перерваними широкими поперечними бурими смугами з жовтуватим відтінком.
Яйце: 0, 5-0, 9 мм завдовжки, загострене з обох кінців, кремово-біле.
Личинка: напівпрозора, білувато-жовта або рожева, безнога, конусоподібна,
7-10 мм завдовжки, складається з 12-ти сегментів. Передній кінець тіла загострений, на ньому розміщений ротовий апарат, задній кінець тупий.
Пупарій: овальний, видовжений, завдовжки 4-5 мм, від жовтого до темно-коричневого кольору.
Ознаки пошкодження.
Влітку найчастіше пошкоджуються апельсини, абрикоси, персики та ін. плоди, які мають жовто-помаранчеве забарвлення. Частіше ушкоджені місця виявляються з нижнього боку плодів. В плодів, що мають високий вміст цукру пошкодження супроводжується витіканням солодкого соку, який склеює сусідні плоди.
Способи поширення.
Основним джерелом розповсюдження C. capitata є заселена шкідником рослинна продукція. В основному, це заселені плоди кормових рослин. Дорослі комахи з допомогою вітру можуть пасивно переноситись на значні відстані(до 20 км). При міжнародній торгівлі шкідник розповсюджується з плодами (яйця, імаго, лялички та садивним матеріалом рослин-живителів пупарії на коренях рослин з ґрунтом) з регіонів поширення.
Фітосанітарні заходи.
Вантажів плодів з заражених зон країн розповсюдження C. capitata підлягають інспектуванню в місцях розмитнення і розвантаження. При виявленні СПМ в живому стані необхідне проведення знезараження. В 3-х км зоні пунктів ввезення імпортних вантажів проводяться щорічні обстеження з використанням феромонних пасток.
Провідний та Головні спеціалісти-державні інспектори
відділу фітосанітарних заходів на кордоні
ГУ Держпродспоживслужби
в Закарпатській області:
Михайловська Ю. В.
Граб Л. М.
Штилиха М. І.