Найпопулярніші квіткові рослини, що вирощуються для продажу в Україні, як і в цілому світі, це хризантеми. Догляд за ними в процесі вирощування потребує певних умов, навичок та знання з питань агротехніки вирощування і захисту рослин.
Хвороби – це одна з головніших проблем, яка виникає при вирощуванні хризантем. Серед них – і біла іржа. Її шкідливість пов’язана з втратою декоративних якостей квітів за слабкого ураження рослин, а за сильного – загибелі самих рослин за короткий проміжок часу (особливо в теплицях).
Збудник
PucciniahorianaP.Hennings.
Систематичне положення
Царство Fungi
Відділ Basidiomicota
Клас Teliomycetes
Ряд Uredinales
Родина Puccineceae
Рід Puccinia
Вид PucciniahorianaP.Hennings
Загальний опис
Біла іржа – карантинне захворювання хризантем. Гриб викликає ураження частіше листя, рідше стебел і квітів. Захворювання проявляється спочатку у вигляді невеликих яскраво-зелених або блідо-жовтих плям по обидва боки листа. З часом вони збільшуються в розмірах, стають яскраво-жовтими й втисненими в центрі. Спочатку плями яскраво-жовті або рожеві, пізніше стають білими й опуклими. Дуже уражені листки усихають, закручуючись донизу, рослина при цьому виглядає ніби обпалена. При сильному ураженні захворювання може проявлятися на приквітниках і стеблах.
Рослини-живителі
Основним живителем є хризантема великоквіткова (Dendranthemagrandioflorum) особливо уражуються сорти, які культивуються садівниками та широко вирощуються в теплицях. Можуть уражуватись інші рослини роду дендрантема (Dendranthema).
Морфологія
Телейтопустули розташовані з нижнього, а інколи й з верхнього боків листка. Мають від рожево-світло-коричневого до білого забарвлення, діаметром 2-4 мм. Телейтоспори на ніжках до 45 мкм завдовжки, світло-жовтого кольору. За формою вони від видовжених до видовжено-булаво-подібних, дещо стиснуті, 30-45×13-17 мкм, з тонкими стінками завтовшки 1-2 мкм, верхівки товстіші, 4-9 мкм. Базидіоспори склоподібні, дещо викривлені. За формою вони від широко-еліпсоїдних до веретеноподібних, 7-14×5-9 мкм.
Ознаки пошкодження
На листках: листки уражуються з обох боків. На верхній частині листка з’являються плями від блідо-зеленого до жовтого кольору, діаметром до 5 мм. З часом центри цих плям стають коричневими й некротичними. З нижнього боку листка можна спостерігати випуклі воскові пустули (теліі) від світло-жовтого до рожевого кольору. Пізніше, при утворенні базидіоспор, пустули стають білими й опуклими. Іноді на верхньому боці листка можна спостерігати утворення телейтопустул. Хворі листки часто закручуються донизу. Дуже уражені листки передчасно відмирають, а рослини мають вигляд обпалених.
На прицвітниках і стеблах: інколи з’являються соруси, якщо рослини сильно уражені.На квітках: іноді спостерігається зараження у вигляді некротичної крапчастості з випадковими пустулами.
Розповсюдження
- Країни Європи: Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Росія та інші
- Азія: Китай, Японія, Малайзія та інші
- Африка: Туніс, Марокко, ПАР
- Північна та Південна Америка: США, Мексика, Аргентина та інші
- Австралія і Океанія: Австралія і Нова Зеландія.
1977 року захворювання вперше зареєстровано в Україні в Закарпатській області (в закритому грунті) на садивному матеріалі, завезеному з Угорщини. Надалі(1998-2001рр.) захворювання вийшло за межі теплиць і було виявлено вже й на присадибних ділянках. Однак після здійснення карантинних заходів- знищення уражених рослин, дезинфекціяґрунту й заборони висаджувати хризантеми на заражених ділянках- розвитокі поширення захворювання вдалося припинити.
Шляхи розповсюдження
На великі відстані збудник поширюється при перевезенні інфікованих рослин: живців, тепличних або кімнатних хризантем у горщиках, зрізаних квітів. На менші відстані (до 900 м) спори можуть поширюватися ізохорним шляхом (повітряними потоками). Обов’язковою умовою при цьому повинна бути підвищена відносна вологість повітря (понад 90%), дощ. Місцем резервації збудника можуть бути рослинні рештки, які зберігаються на поверхні ґрунту, одягу, взуття, засобах обробітку. На забруднених об’єктах інфекція може зберігатися до 8 тижнів. Розсіювання спор у тепличних умовах може відбуватися також краплинами води. Переносниками захворювання можуть бути комахи.
Фітосанітарні заходи
Фітосанітарні заходи боротьби включають заборону ввезення ураженого садивного матеріалу, так як симптоми можуть проявитися на суцвіттях при транспортуванні: система контролю включає візуальне обстеження зрізаних квітів та обстеження місць виробництва культури.
Карантинні заходи спрямовані на запобігання проникнення і розповсюдження хвороби – це фітосанітарний огляд, лабораторна експертиза, вилучення і знищення зараженого рослинного матеріалу.
У разі виявлення хвороби в місці виробництва на господарство накладають карантин і проводять заходи щодо локалізації та ліквідації вогнища: забороняють заготівлю та реалізацію живців хризантем, уражені рослини видаляють і спалюють.
З агротехнічних заходів найбільшу значимість мають: знезараження грунту і садивного матеріалу, знищення рослинних залишків, регулювання зрошення і вентиляції теплиць, сівозміна, уникнення закущенності рослин.
Найбільш надійним способом запобігання розповсюдженню хвороби є вирощування толерантних сортів хризантем.
Т. Ердеш, С. Місяйло,
головний та провідний спеціалісти
відділу фітосанітарних заходів на кордоні
в Закарпатській області