Домашнє насильство – це насильство або інше жорстоке поводження однієї людини (людей) над іншою (іншими) у рамці побутових відносин, таких як шлюб чи співжиття. Чи існує взаємозв’язок між зловживанням алкогольних напоїв та насильством?
Саме по собі вживання алкоголю не є причиною здійснення насилля, якщо людина схильна до насильства, то неважливо вживає вона алкогольні напої чи ні. Алкоголь – всього лиш лакмусовий папірець для такого явища як насильство. Якщо людина не має схильності до насильницьких дій, то і в стані алкогольного сп’яніння вона не завдасть шкоди оточуючим. Проте, якщо людина таку схильність має, тоді алкоголь її проявить. Майже половина всіх актів домашнього насильства відбуваються на ґрунті зловживання алкоголем або іншими психоактивними речовинами. Це відбувається тому, що психоактивні речовини вражають частини мозку, які відповідають за імпульсний контроль людини, внаслідок чого людина стає агресивною або більш схильною до агресії. Якщо б не було вживання цих речовин, цілком імовірно, що могло б обійтися і без насильства. Тож між алкогольною залежністю та залежністю від інших психоактивних речовин і домашнім насильством все ж існує тісний зв’язок. Проте сім’я страждає не тільки від того, що людина стає ворожою, але і від того, що алкоголізм стає центральним аспектом життя всіх членів сім’ї (знижується економічний рівень життя, псуються стосунки, нехтуються фізичні та емоційні потреби дітей, що веде до проблем з їх розвитком, погіршується фізичне і психічне здоров’я не тільки самої людини, яка зловживає, але більшості членів її родини, тривога і стрес через алкоголізм в сім’ї може перерости в співзалежність). Алкоголізм – це хвороба, що вражає всіх членів родини.
Терпіти та сподіватися, що ситуація зміниться на краще — не варіант. Потрібне втручання близьких людей та фахівця, які переконають людину визнати свою проблему, та почати лікування. Вказати на конкретну проблему зі здоров’ям, яка може виникнути через пиття краще, ніж просто докоряти людині тим, що вона зіпсувала Вам життя.
Навіть якщо поведінка соціально прийнятна, вона не стає від цього корисною і безпечною. Залежність від алкоголю може підкрастися дуже непомітно, як частина звичайної соціальної розваги. Чим більше людина п’є, і чим більше зростає переносимість алкоголю, тим більше їй потрібно випити для того, щоб сп’яніти. Звичайно, при розумному підході можна все. Але правильний вибір може зробити тільки людина повністю інформована про наслідки своєї поведінки. Алкоголізм може розвиватися як “хвороба від розпачу”, коли людина не може впоратися зі стресом і складнощами, навіть зі складнощами в спілкуванні і пошуку друзів. Все обтяжують генетична схильність та сприятливе оточення (отримання прибутку на продажі горілки, ігнорування хворих, яким не пропонують програм реабілітації, заохочування суспільством ідеї випивки як “правильної поведінки”, ґендерні стереотипи «хлопчики не плачуть», що веде до невміння чоловіків проявити власні почуття, їх «замкнутості в собі»). Звичайно, бувають і винятки.
Людина з залежністю добре усвідомлює, що якась субстанція — алкоголь, нікотин, амфетамін — їй потрібна, проте вона може не усвідомлювати те, що алкоголізм чи інша залежна поведінка шкодить, руйнує життя і стосунки, створює додаткові проблеми.
Добре, коли людина з залежністю, збагне зв’язок між чаркою та негараздами. Він може бути неочевидним, адже її мозкові алкоголь дає гальмування і приємні відчуття. Слід боротися з причиною, яка до призвела до алкоголізму. На жаль, часто буває так, що людина категорично відмовляється слухати аргументи рідних. У нашій культурі, звісно, прийнято бідкатися і терпіти, але люди несуть за своє життя власну відповідальність. У такому випадку варто сказати, що буде далі, аж до сценарію “ти живеш окремо”. Не варто терпіти знущання. Повірте, ні до чого доброго Ваша жалість та Ваше сумління теж не призведе: окрім залежної від психоактивних речовин людини, страждатимете Ви та члени Вашої родини, можливий навіть вибір Вами чи Вашими рідними такого ж життєвого шляху на користь алкоголю чи інших психоактивних речовин.