Борщівник Сосновського – багаторічна рослина родини зонтичних із 2-5-річним циклом розвитку. З центральної бруньки на 3-5 році життя, рідше – на 2-3 утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується насінням. Квітка – складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Борщівник Сосновського сягає заввишки 3 м, має великі перисті листки та порожнисте стебло завтовшки до 10 см. Після плодоношення рослина повністю відмирає.
Борщівник вимогливий до світла, погано переносить затінення та покривні посіви. Вимогливий до вологи, у посушливих умовах росте повільно. Він – морозостійка культура (під снігом витримує морози до -40-50°С). Коренева система у рослин стержнева, добре розвинена, залягає у шарі до 30 см.
Батьківщиною борщівника Сосновського є Кавказ. Завезли його в Україну після Другої світової війни як одну із силосних культур, що давала таку кількість зеленої маси з гектара, як ні одна з традиційних. Також борщівник Сосновського з полів, де його раніше вирощували, «мігрує» Україною: відомчими смугами автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблюваних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, обочинах лісів, у парках, садах, населених пунктах, каналах, ярах, балках, заплавах річок і струмків. Водночас помітно зростають площі, зайняті борщівником, на землях різних категорій і спостерігається витіснення ним місцевих видів трав’яних і деревних (особливо хвойних – сосни і ялини) порід рослин.
Стебла, листя і квіти борщівника містять фуранокумарини, що різко підвищують чутливість людського організму до ультрафіолетового випромінювання. Тобто досить торкнутися до рослини чи забризкати шкіру її соком, а потім уражене місце виставити на сонце — і опік вам гарантований. Реакція в результаті опіку починається не відразу, а через кілька годин. Спочатку шкіра червоніє, потім виникають біль, набряк. З’являються пухирі, наповнені світлою рідиною. Вони можуть збільшуватися кілька днів, захоплюючи все нові ділянки шкіри. Опіки, отримані від цієї рослини, доволі глибокі, заживають повільно, залишаючи темні пігментні плями. Найсильніші опіки борщівник спричиняє при контакті з вологою шкірою в сонячні дні. При ураженні великої ділянки тіла людину морозить, нудить, піднімається температура. Борщівник Сосновського викликає і алергічні реакції. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.
Наголошуємо:
- не торкайтеся до оманливого м’якого листя борщівника Сосновського оголеними руками;
- не дозволяйте дітям зривати листя борщівника чи бавитись ним улітку;
- попереджайте про небезпечну рослину чужих і власних дітей;
- не використовуйте листя борщівника як серветки, ніколи не витирайте ним руки чи ноги;
- працюйте з рослиною тільки в щільному одязі та гумових рукавичках.
Все ж таки, якщо Ви це це зробили і пухирі невеликі, краще їх не чіпати. Коли пухир продовжує рости, необхідно звернутися до лікаря. У жодному разі не слід змащувати йодом, опік буде подвійним.