Актуальним питанням на сьогодні є питання гендерної рівності, тобто рівності прав та можливостей жінок та чоловіків. Рівності на ринку праці та в побуті. В українському суспільстві зберігаються стійкі очікування щодо моделей відносин між чоловіками та жінками, відповідно до яких за чоловіками закріплюється роль годувальника родини, а на жінок покладаються зобов’язання щодо ведення господарства та догляду за дітьми. Тобто спостерігаємо наявність гендерної нерівності по відношенню до обох сторін.
Жінка змушена, як правило, працювати в «дві зміни». Тому обирає менш оплачувану роботу, але з більш гнучкими умовами. Бо є купа обов’язків, які чомусь вважаються лише жіночими… Якщо ж у відпустку з догляду за дитиною піде батько, суспільство вважатиме, що з цим чоловіком щось не гаразд. До того ж, часто до жінок висуваються такі вимоги, як вік, зовнішні дані, хоча робота, яку пропонується виконувати, абсолютно не потребує таких характеристик.
Часто гендерна нерівність є причиною гендерного насильства (насильства за ознакою статі), в т.ч. домашнього насильства. Переважна більшість випадків насильства вчиняється щодо жінок.
Причини цього – стереотипи, що жінка – «берегиня дому», «господарка», для «жіночого щастя» потрібні «кохання» і «родина». І щойно вона починає заявляти про свої права як людини, то піддається насильству – економічному, психологічному, фізичному чи сексуальному.
На жаль, поширений принцип – «сама винна» (якщо чоловік вважає, що жінку можна перевиховати, він проявляє насильство, жінка повинна терпіти прояви насильства з боку чоловіка, щоб зберегти власну сім’ю). І так вважають не тільки чоловіки… Більшість українок навіть не вважають приниження проявом насильства.
Випадок, який знайшла в мережі інтернету: «Чоловік постійно бив дружину. Про це знало все село, знали на роботі у чоловіка, знали і її батьки, але ніколи не втручалися, адже це їхні особисті проблеми – розберуться. Коли чоловік погнався за дружиною з сокирою, та кинулася до хати батьків, але ті знов не відкрили, і донька померла на порозі батьківської хати…»
Насильство щодо жінок є проявом нерівного співвідношення сил між жінками і чоловіками, за допомогою якого жінок змушують займати підпорядковане становище у порівнянні з чоловіками.
Гендерна рівність не означає, що чоловік повинен виконувати «жіночу» роботу і навпаки. Важливіше, що вони роблять це разом.
Тож на ринку праці та у веденні домашнього господарства, перш за все варто враховувати природні дані людини – фізичні та розумові характеристики, її здібності та таланти, а не стать.
Суспільству ще багато що належить зробити, щоб забезпечити справжню рівність між чоловіками і жінками. Проте хорошою новиною є те, що традиційні гендерні ролі поступово перероджуються.