Чопська
міська рада

Офіційний веб-сайт

Ожеледиця: як діяти, щоб не постраждати

0

Перед виходом з будинку:

  1. Зробити на підошві та на каблуках взут­тя так звані «льодоступи»:
  • Прикріпіть на каблук шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру.
  • Наклейте ізоляційну стрічку чи лейко­пластир на суху, чисту підошву (хрест-нав­хрест або черепицеподібно) і перед виходом натріть піском (на один-два дні вистачає).
  • Натріть наждаковим папером підошву пе­ред виходом, а краще прикріпіть його на підо­шву (але від води піщини наждакового паперу рано чи пізно обсипаються).
  • Намажте підошви клеєм (краще типу «Момент») та поставте взуття на пісок.
  1. Найкращим в умовах ожеледиці є взуття на підошвах з мікропористої гуми чи іншої м’якої основи без високих підборів.
  2. Людям похилого віку краще в «слизькі дні» взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтесь взяти з собою палицю з гумовим наконечником (або з ши­пом). Якщо ви берете з собою сумку, то візьміть краще таку, яку можна носити через плече. Пам’ятайте, що дві третини травм люди старше 60 років одержують при падінні.
  3. Ходіть не поспішаючи, ноги злегка роз­слабте в колінах, ступайте на всю підошву. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку послизнутися, тому виходьте з будинку по­волі. При порушенні рівноваги швидко при­сядьте — це найбільш реальний шанс утрима­тися на ногах.
  4. Обходьте металеві кришки люків. Як пра­вило, вони покриті льодом. Крім того, вони мо­жуть бути погано закріплені і перевертатися.
  5. Не прогулюйтеся біля самого краю проїж­джої частини дороги — можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.
  6. Тримайтеся подалі від будинків — ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою буруль­ки, особливо в період танення льоду та снігу.
  7. Небезпечними є прогулянки під час оже­ледиці в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше важкі всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало.
  8. Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження — небезпечні для здоров’я!
  9. Не виходьте без потреби на вулицю, як­що ви погано себе почуваєте. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на об­мерзлий тротуар.
  10. Не тримайте руки в кишенях — це збіль­шує вірогідність не тільки падіння, але і важких травм, особливо переломів та струсів мозку.
  11. Не перебігайте проїжджу частину доро­ги під час снігопаду та ожеледиці. Пам’ятайте, що під час ожеледиці значно збільшується гальмівний шлях машини і падіння перед ав­томобілем, який рухається, що призводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.

Вчимося падати:

Якщо ви відчуваєте, що падіння не уникну­ти, постарайтеся сісти — так зменшиться висо­та, з якою ви падаєте. Поширеною помилкою є рекомендація розслабитися при падінні. Мов­ляв, п’яні падають і нічого не ламають саме то­му. По-перше, це неправда. Частота травм, одержаних у п’яному вигляді, набагато вища, ніж у тверезому. А по-друге, шанс перелому при розслабленому тілі зростає, оскільки вся сила удару доводиться на кістку. У момент падіння, навпаки, потрібно напружити м’язи.

Найголовніше – згрупуватися! Якщо ви па­даєте на рівному місці, голову треба втягнути в плечі, лікті притиснути до боків, спину випрями­ти, ноги злегка зігнути. Краще всього падати на бік, але у жодному випадку не можна приземляти­ся на випрямлені руки. Багато хто так діє інстинк­тивно, що і призводить до найпоширенішої трав­ми під час ожеледиці — перелому передпліччя.

Якщо вам не пощастило, і ви все-таки падаєте на спину — притисніть підборіддя до грудей, а руки розкиньте поширше.

Якщо ви падаєте зі слизьких сходів, дуже важливо захистити обличчя і голову: постарай­теся прикрити їх руками. Не намагайтеся загаль­мувати падіння, розчепірити кінцівки — це тільки збільшить кількість переломів. Існує не­мало порад, як правильно падати, проте, як пока­зує практика, в той момент, коли ноги вже поча­ли роз’їжджатися, пригадати про них важко. Тому техніку правильного падіння треба відпра­цювати наперед. У спортивному залі можна по­просити інструктора показати низку нескладних вправ, удома — потренуватися на матраці.

Якщо падіння відбулося:

Як правило, більшість з нас, впавши, бадьоро схоплюється, і, охаючи, продовжує бігти у своїх справах. Сила волі і терплячість — звичай­ні якості, проте, наслідки ігнорованих травм можуть бути плачевними.

Вважаючи перелом за удар, можна дістати перелом із зсувом, вилікувати який буде набагато складніше.

Непомічений вчасно струс мозку надалі може виявитися головними болями, знижен­ням зору і слуху, різким погіршенням пам’яті і стомлюваністю.

Жінкам слід бути особливо уважними при травмах молочної залози: баналь­ний удар може надалі призвести до утворення пухлини.

Перша допомога при травмах:

Обійтися без допомоги лікаря можна, ма­буть, тільки у разі легкого удару.

Прикладіть до хворого місця що-небудь хо­лодне і обробіть його маззю або гелем, що роз­смоктує синьці (наприклад, троксевазіном).

Одна з найбільш частих травм, які одержу­ють при падінні, — струс мозку. Проявляється він втратою свідомості (іноді буквально на декілька секунд), нудотою, головним болем. Якщо є підозра на струс мозку – обов’язково зверніться до лікаря.

Ще одна травма – це перелом (або вивих) кінцівки. Ознаки перелому або вивиху: різкий біль, наростаючий набряк, укорочення пошко­дженої кінцівки і неможливість нею нормаль­но рухати.

По-перше, обов’язково треба знерухомити кінцівку (іммобілізація). Це необхідно зроби­ти для запобігання зсуву відламків кінцівок. Потім потерпілому слід накласти фіксуючу пов’язку або шину так, щоб суглоби вище і нижче місця перелому (вивиху) виявилися нерухомими. Наприклад, пошкоджену в об­ласті передпліччя руку можна обезрухомити пов’язкою з шарфа або заклавши його за борт верхнього одягу.

По-друге, при переломі треба охолодити місце пошкодження. Пакетик, наповнений льодом або снігом, прикладають до місця пе­релому (вивиху) на 10-15 хвилин. Його потім забирають і замінюють новим. Це зменшить набряк і біль. А ось гріти хворе місце не мож­на, ефект буде протилежним.

І останнє – знеболення. Будь-яке пошко­дження кісток і суглобів супроводжується та­ким явищем, як травматичний шок. Виникає він від болю, а вираженість залежить від тяж­кості пошкодження. Як знеболюючі можна за­стосовувати анальгіновмісні препарати: ба­ралгін, анальгін, темпалгін та інші.

Звернення в травматологічний пункт або «швидку допомогу» є, фактично, основою, на якій лежать вищезазначені пункти.

До речі, якщо ви прямуєте в травмпункт са­мостійно або транспортуєте туди потерпілого, пам’ятайте, що буде найкраще надати тілу напівсидячого (напівлежачого) положення.