Чопська
міська рада

Офіційний веб-сайт

Попередження насильства в сім’ї – зміни в законодавстві

0

Імовірно, що більшість вже чули про зміни в законодавстві відносно питань запобігання та протидії домашньому насильству. В даній статті коротко висвітлюються внесені зміни з метою в черговий раз привернути увагу суспільства в цілому та окремих людей зокрема до даної проблеми.

6 грудня 2017 року Верховна рада України ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (оприлюднено в «Голосі України» 11.01.2018. – початок дії з 11.01.2019.). Наступного дня, 7 грудня, депутати проголосували за закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (оприлюднено в «Голосі України», діє з 07.01.2018).

Обидва закони передбачають жорсткіші покарання для кривдників та дозволяють нацполіції контролювати поведінку порушника, аби уникнути повторного насилля. Вони суттєво змінюють розуміння Кримінальним кодексом пом’якшувальних та обтяжуючих обставин у вкрай драматичних ситуаціях співжиття.

Згідно закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», домашнє насильство буде вважатися злочином, а не адміністративним правопорушенням. Воно могло тягнути за собою кримінальну відповідальність і раніше, але зазвичай розслідувались лише найтяжчі злочини, вчинені в сім’ї. Вчинення будь-якого іншого злочину на ґрунті статевої приналежності чи відносно подружжя або колишнього подружжя, або іншої особи, з якою винний перебував (перебуває) у сімейних або близьких відносинах,  вважається обтяжуючою обставиною, тобто призводить до збільшення розміру покарання. Також варто зазначити, що відповідно до внесених змін, вчинення злочину у присутності дитини у віці до 14 років також відноситься до обтяжуючих обставин.

На пом’якшення вироку обвинувачена особа може розраховувати, якщо злочин було скоєно «під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження, катуванням з боку потерпілого», замість тепер діючої причини «вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного аморальними діями потерпілої особи».

Текст Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» містить чіткі та деталізовані визначення ключових понять, що надасть можливість, перш за все, удосконалити ідентифікацію випадків насильства, захист постраждалих осіб та надання їм необхідної допомоги.

Постраждалою дитиною вважається не лише дитина, стосовно якої вчинено ті чи інші чи інші правопорушення (коли насильство спрямоване безпосередньо на дитину), а й дитина, яка стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Норми законопроекту (у порівнянні з діючим до цього Законом України «Про попередження насильства в сім’ї») суттєво розширюють «коло осіб», насильство між якими вважатиметься домашнім насильством (п.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Також передбачається створення в Україні Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, до якого вноситимуться дані про кожен зафіксований у державі випадок такого насильства.

У реєстр потраплять вичерпні дані про кривдника, жертву насильства та про обставини випадку такого насильства.

Дані про кривдника зберігатимуться там протягом десяти років після набрання чинності вироком суду. Якщо ж людину, обвинувачену в домашньому насильстві, виправдають, – інформація про неї буде вичищена з реєстру негайно. Дані про жертв домашнього насильства вноситимуться до реєстру виключно за їхньою згодою.

У законопроекті встановлено чіткі норми про забезпечення конфіденційності інформації про постраждалих осіб та осіб, які повідомили про вчинення домашнього насильства.

Нові закони передбачають, що поліцейські, які прибули на виклик, пов’язаний з застосуванням домашнього насильства, повинні оцінити ризики повторного насильства і, у разі потреби, застосувати терміновий заборонний припис, згідно з яким порушник повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою.Поліція зможе виносити цей припис на свій розсуд, навіть без заяви потерпілих осіб. Максимальний строк дії припису становить десять днів. Однак рішенням суду, за заявою постраждалої особи або її представника, його може бути продовжено навіть до 12 місяців.

Обмежувальний припис, яким визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків, встановлює суд на термін від 1 до 3 місяців, а за потреби він може бути продовжений до 6 місяців.

Під час надання допомоги та захисту постраждалим особам враховуються вік, стан здоров’я, стать, релігійні переконання, етнічне походження, спеціальні потреби таких осіб, а сама допомога надається за місцем звернення та не залежить від звернення таких осіб до правоохоронних органів чи суду, від їх участі у кримінальному або цивільному провадженні.

Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та до яких можна звернутися по допомогу, визначені ст.6 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Внаслідок прийнятих змін до Законів України «Про судовий збір» та «Про безоплатну правову допомогу» постраждалим особам, у тому числі постраждалим дітям, створено безперешкодний доступ до правосуддя та судового захисту своїх прав та інтересів без сплати сум судового збору чи оплати вартості послуг адвоката. Також звертаємо увагу на те, що національна “гаряча лінія” (цілодобово 7 днів на тиждень) із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації з 24 листопада 2017 року змінила короткий номер 386 на загальноєвропейський номер 116 123.